Як громадою подолати проблеми: досвід Іванківського і Поліського районів

Сайт уже знайомив своїх читачів із реальними змінами, які відбулись у громаді Бородянського району. На черзі – Іванківський та Поліський.  Саме у цих районах ГУРТ протягом 2011 – 2013 років  впроваджував проект «Нові можливості для сільських громад, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Чимало громад звикли скаржитися на велику кількість проблем і пасивність своїх мешканців. Тому, у цьому матеріалі Ви дізнаєтеся про основні проблеми жителів Іванківського та Поліського району, про їх мрії та головне – реальне втілення задумів у життя!

Іванківці можуть похизуватися тим, що живуть у найбільшому районі в Україні, проте він межує із 30-кілометровою зоною відчуження і є одним з найбільш постраждалих від Чорнобильської аварії.

Галина Бабич, координатор проекту у Іванківському і Поліському районах 

Іванків – край Марії Приймаченко. Кроки до мрії

Відома українська художниця народилась у одному із сіл Іванківського району, тому громада поставила собі за мету – неодмінно стати краєм Марії Приймаченко. У Іванкові планують облаштувати центр селища у стилістиці Приймаченко: музично-світловий фонтан, скульптурні персонажі з картин, ліхтарі, лави, клумби, декоративні дерева. Громада мріє стати центром культурно-етнографічного туризму.

Проект «Нові можливості для сільських громад, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» реалізовувався у Іванкові згідно зі складеного плану місцевого розвитку, що розробився активістами ще на початковій стадії.

Задля здійснення своєї мрії, громада сформувала ініціативну групу, уклала домовленості із селищною радою, визначила план заходів. А далі власними силами спробувала реалізували декілька пілотних ініціатив. Зокрема, облаштувати перехід між вулицями, який мав би забезпечувати зручність та безпеку мешканцям селища і  стати коротким шляхом до церкви, магазину та школи.

Для того, щоб здійснити першу заплановану ініціативу, громада спочатку обстежила об’єкт та оцінила об’єм робіт, потім визначила фінансування, а згодом організувала «громадські суботники» на кожному переході.

Після того, як облаштували перехід, досвід залучення небайдужих волонтерів громада використала, накриваючи покрівлю приміщення Іванківського центру соціально-психологічної реабілітації населення.

Та і на цьому діяльність активістів не зупинилась. Для того, щоб підтримувати чистоту селища, вони розпочали проект «Чистий Іванків»та створили Центр екологічної безпеки. Іванківці планують запровадити спеціальну систему покарань за забруднення вулиць, а також зобов’язати підприємців прибирати свої та прилеглі території. Також громада прагне створити Центр громадських ініціатив, який мав би реалізовувати ініціативи для покращення життя в селищі та активізувати громаду на втілення їх у життя.

Окрім цього, під час проекту громада мала можливість запозичити досвід функціонування об’єднань у польських колег – «клубу сеньйорів». Зокрема, у Іванкові, після візиту громади до Польщі, почав працювати Клуб людей літнього віку «Пролісок».

На перших зустрічах Клубу розробили анкету учасників, визначили формат спілкування та організації дозвілля, склали план роботи. Такі зустрічі відбуваються щомісяця.

Валентина Дем’яненко, ініціатор створення Клубу говорить: «Пролісок» створений всього рік тому, але вже маємо певні здобутки. Ми їздимо на екскурсії, проводимо зустрічі,  ділимось життєвим досвідом. Не кожен із нас сам би відвідав за рік стільки місць. У Клубі ми спілкуємося, ділимося і радістю, і смутком».

Олександр Поліщук, селищний голова Іванкова:

- Цей проект допоміг активізувати людей. Тому, результат не дав себе довго чекати – іванківці облаштували бажаний перехід. Це, звісно, заслуга громади. Вона, нарешті, зрозуміла, що має велику силу. У плані розвитку ми визначили проблеми і потреби – тож будемо працювати. Попереду – ще багато задумів!

Майбутнє Ладижичів – за  молоддю

Не дивлячись на те, що після Чорнобильської катастрофи минули десятки років, деяким представникам громади і досі важко повністю інтегруватись в соціальне середовище. Основною перешкодою для розвитку території, люди називають відсутність господарств, які б наповнювали бюджет, а також надійної підтримки органів місцевого врядування.

Тому, перш за все, громада чітко окреслила свої проблеми. Це і погане освітлення вулиць, і затримка із водопостачанням, і низька якість медичного забезпечення.

Особливістю впровадження проекту у Ладижичах стало залучення до нього всіх верств населення та особливо молоді. Зокрема, було створено молодіжну громадську організацію - у цьому громада вбачала перший крок співпраці органів місцевого врядування з громадою переселенців.

Результати проекту не змусили себе довго чекати:

  • розроблено план розвитку громади Ладижицької сільської ради;
  • проведено ремонт школи за рахунок власних внесків;
  • громадська організація «Громада» реалізувала  проект «Зелений ставок» з облаштування ландшафтної зони та створення умов для проведення культурного дозвілля;
  • почато роботу із відродження культурно-етнічної спадщини території.

Досягненням громада вважає також діяльність та напрацювання роботи навчального гуртка «Громадянське представництво», який діяв протягом 2012-2013 років. Адже, саме завдяки ньому, з’явилися нові лідери з молодіжного середовища та виникла громадська організація «Молодіжне об’єднання «Активна молодь».

Юлія Безнощенко, лідер Молодіжного об’єднання «Активна молодь»:

- Внутрішня мотивація підштовхнула молодь почати розв’язувати свої проблеми. Ми побачили, що до нас дослухаються. Всі розуміють – громаді потрібні перетворення. Завдяки проекту, люди усвідомили, що бажаний результат залежить від кожного з нас.

Сукачі – за покращення благоустрою села!

Село Сукачі, як і Ладижичі, входить до складу Ладижицької сільської ради. Громада Сукачів під час проекту прагнула покращити благоустрій села завдяки зусиллям та активності усіх мешканців. Зокрема, активісти планували подбати про пам’ятні знаки, створити дитячий майданчик, впорядкувати території парку імені Шевченка, скверу, а також кладовища.

Ще одна з ключових проблем території – стихійні звалища. Тому у Сукачах поставили собі за мету системно прибирати вулиці від сміття та організувати його постійне вивезення, насадити озеленення та реконструювати сміттєзвалище.

Після того, як громада визначила конкретні проблеми, було створено ініціативну групу, складено план заходів та оцінено об’єм роботи, а також визначено фінансовий та фізичний внесок громади.

На думку активістів, успішна реалізація задуманого залежить від широкого залучення мешканців громади до впровадження актуальних ідей та проектів.

Зокрема, спільними зусилями у Сукачах було здійснено ремонт школи, облаштовано Молодіжний центр, організувано фестиваль «Співай, моє Полісся», а також активно почала діяти  громадська організація «Центр розвитку громади».

Саме громадська організація  почала впроваджувати та координувати міжнародні проекти, які сприяють розвитку та активізації життя в громаді, а також організовувати оздоровлення дітей закордоном (спільно з міжнародними неурядовими організаціями).

 Петро Коноваленко, сільський голова Сукачів:

- Кожен із нас проходить випробування: новизною, часом, активністю. Такі  випробування – це подолання перешкод та вихід на результат. Не завжди досягаєш результату з першого разу, але головне – намагатися йти до нього. Я впевнений, що ми разом зможемо пройти через всі негаразди для досягнення поставленої мети.

Радинка за створення кооперативу

Радинська сільська рада належить до Поліського району.

Своє основне завдання громада  вбачає у тому, щоб сформувати багатофункціональний обслуговуючий кооператив та  інформаційно-ресурсний центр дозвілля молоді. Тому, під час проекту, перш за, всебуло створено матеріальну базу, яка стала допомогою для вирішення цих питань.

Власне, ідея створення молодіжного інформаційно-розважального центру виникла через проблему організації дозвілля для молоді та відсутності в селі підключення до Інтернету.

У інтерв’ю ГУРТу сільський голова Сергій Яценко розповідає, що пошук коштів на створення центру здійснювався в декілька етапів: «Спочатку на базі нашого Будинку культури була створена громадська організація «Прометей». Вона займалася пошуком фінансування та в подальшому реалізовувала проект. У приміщенні, де розмістився молодіжний клуб, спільними зусиллями здійснили ремонт, на залучені кошти закупили більярдний стіл, стіл для настільного тенісу, тренажери, комп’ютери. Через два роки успішної самостійної роботи, центр тимчасово припинив свою діяльність, оскільки не вистачило коштів на опалення приміщення. У цій ситуації сільрада почала забезпечувати опалення молодіжного центру в обмін на безкоштовне розміщення в ньому сільської бібліотеки, а також використання приміщення центру для проведення зборів сільської громади».

Про створення сільськогосподарського кооперативу, який би через об’єднання зусиль допоміг досягнути спільних цілей та задовольнити потреби громади, Радинка мріяла давно. Пан Сергій сподівається, що саме кооператив допоможе громаді стати фінансово незалежною. Результатом буде полегшення роботи адміністрації, благоустрій села, виконання тих завдань, із якими органи влади не можуть впоратися. Кооператив зможе надавати в оренду односельцям землі за нижчими цінами, прибутки жителів зростатимуть, територіальна громада виграє». Громада розпочала із донесення до жителів села інформації про можливості, які може надати кооператив. Потім почали залучати активістів і реєструвати кооператив. Це стало досягненням і виконанням одного із пріоритетних завдань.

Громада також розробила план розвитку села та реалізувала проект «Інноваційні енергоефективні заходи вуличного освітлення». А з громадською організацією «Прометей» було проведено інформаційну роботу із самоорганізації населення. Завдяки активізації жителів, було налагоджено партнерство із сільською радою, підприємцями та громадськими організаціями.

Сергій Яценко, сільський голова Радинської сільської ради:

- Завдяки проекту, ми маємо конкретний результат: у мешканців села зросла соціальна відповідальність, фахово підготовлено лідерів та набуто новий досвід. Першу сходинку ми пройшли, але громада не збирається зупинятися на досягнутому. Ми маємо декілька реалізованих проектів позаду і розуміємо, що ніхто не зможе допомогти селу більше, аніж ми самі.

Проект «Нові можливості для сільських громад, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», впроваджувався Ресурсним центром ГУРТ протягом 2011 – 2013 рр. за фінансової підтримки Фонду розвитку демократії ООН (UNDEF).

 

UNDEF
UNDEF